bikeportal.org.ua

Нові елементи на трасі бачив ще до самої гонки, але їздив в матнрасному темпі та по 1-1.5 кола після роботи ("вижатий" на роботі та з поломаною ключицею, яка останні два тижні досить добре нагадує про себе), через що оцінити трасу повністю не виходило.

Ввечері 26.10 подзвонив Руслан Подгорний:"Привіт! Все зробили. а про саме головне забули. Коли у тебе можна взяти подіум?" і дав мені телефон Валери (ведучий) щоб домовитись як забрати подіум. Домовились на 7.30 ранку. Виправ речі, налаштував байк, допив пиво тазавалився відпочивати.

І от субота, 27 жовтня, прокинувся, як завжди, о 6.30 повний сил та енергії, приготував ранкову каву і пішов у двір відмивати від бруду байк. Холодно... 7 година ранку на вулиці темно і "свєжо", набрав води у відро взяв ганчірку і вперед... в процесі ключиця нагадала що вона все ще зломана і не варто руками махать. але справився меньш ніж за 5 хвилин. Настав час перевірити одяг: ретузи висохли, шкарпетки вологі - повісив на батарею (авось підсохнуть за 20 хвилин ), джерсі - один рукав вологий - пішов сушити праскою... 7.15 Так через 15 хвилин повинен приїхати Валера за подіумом, а його ще треба розкопати за сараєм... Знайшов, стоїть у закутку, прохід шириною 20 см. - тумба шириною 60 см. - знизу не пройде, можна пронести над головою, а вона важка однією рукою ніяк... зрештою якось погрузив її на голову та виніс, з іншими простіше вони проходили. 7.36 Валери нема, дзвоню він відповідає:"Блін, я забув... Типотім в Гайок?( працюю в Гайку) Я зараз під'їду погрузим подіум байк і поїдемо - чекай!" Ну якщо ще й мене завезуть на роботу то чому б і так. Можна випити ще кави... 8.05 звонить Валера:"Блін, машина не заводиться ( чому і б заводитись - вночі морозець був, а от мій "кінь" завжди готовий мчати ме в даль....), їдь сам!"

Прикинув: 8.06, їхати 15 хв. - 8.21 - ще буде час за рогаликами заїхати! Перетягнув подіум так щоб Валера зміг його забрати та поїхав на роботу з гаком "по рогалики". Приїхав на роботу о 8.23, навіть швидше ніж розраховував, на роботі, як завжди, викачка ресурсів організма по-повній. З шефом домовився щоб поїхати на гонку після того як підготую необхідне для подальшого процеса. 12.10 - Все... приготував... переодягатись і на гонку... 12.17 - стартова галявина, нарешті, після двомісячної перерви через травму, як мені цього не вистачало, я приїхав на гонку не лише як глядач чи оператор, я приїхав як УЧАСНИК!!!

Приємна атмосфера, знайомі обличчя, форми, байки...

Прикріпляємо номер та їдемо в яму - подивитись як еліта буде дроп проїзджати, як з'ясувалось - в об'їзд :), що досить дивно - чи то пластікові байки жаліють, чи то техніку не знають? ... До того ж та тепліше ніж на галявині . Подивились, постєбались, підримали вигуками та порадами. Через 30-40 хвилин все ж ноги змерзли ( Бахіли захищають зверху, а шипи промерзать просто "на ура") поїхав на галявину.

...Гімнастика...танці...чай...

5 хвилин до старту , поїхали шикуватись, стартова позиція з кінця мене не влаштовує, так як бачу перед собою слабших гонщиків, які 100% на першій же технічній ділянці стануть, кажу: "Жека давай стаємо збоку!" так і зробили.

Старт. Жека поставив досить швидісну передачу через що не зміг швидко рушити і довелось пропустити кілька гонців вперед бля... тепер точно в затор потраплю... на нову ділянку в'їхав приблизно у другій половині ( по позиції), як і вважав, попереду утворисвя затор. Дроп об'їхав (рано мені ще стрибати) на під'йомі обійшов 2-х, пряма - ще одного, спуск - під'йом добираю ще групу, пряма тримаюсь в хвості групи - сінгл, так їдемо якийсь час, бачу розширення, кричу "Слева!" і обхожу 5 гонців та рву за наступною групою. до кінця сінгла нагнав. Розмитий спуск, беріг тримаюсь групи і чекаю на місце для обгона. беріг проїхали, проїхали "болото", новий під'йом попереду застопорили, біжу - обійшов ще 3-х, запригнув в сідло, ледве пристігнувся - шипи забились брудом, вкручую, ще одого обійшов на під'йомі. Пряма, попереду бачу ще 4 чоловіка, але пока не добираю, перед стартовою галявиною обхожу ще двох і тримаюсь за гонщиком із Amigos, перед технічною ділянкою його обходжу і на підйом заїзджаю первим. На другому спускі щось сталось не так як гадалось, зайшов трохи під їншим кутом, при приземленні кинуло сильно вперед, вирівнятись не зміг, що призвело до ефектного падіння, швидка діагностика організна повідомила що все майже в нормі - вперед, Валера сильно обрадувався - він любить дивитись на падіння ВысунулязыкВысунулязык, допоміг мені поставити на місце ланцюг і вперед... пропустив 3 чоловіка. Вирішив не гнати, ще одна травма мені ні до чого, так в своєму комфортному темпі доїхав до перефінішної прямої тримаючи позицію.

Третє-четверте коло: мабуть шок відійшов - відчув що права нога досить сильно пече, до того ж підошва на правому боті відклеїлась, що в свою чергу потребує вище її піднімати, особливо на під'йомаїх. Тримаю позицію до синглана синглі обходжу одного гончика та тримаю "на прицілі" іншого- 150-200 м попереду, якого наздогнав на під'йомі за болотом, обійшов його перед фінішною лінією (Лйоха, респект, два кола тебе наздоганяв!). Попереду Amigos на горизонті (молодець, хорошо ідет!) наступна ціль - наздогнав лише, знову ж, за болотом, обійшов на під'йомі(доречі, це вже було п'те коло!). Намагаюсь тримати комфортний темп, але вже чомусь все частіше виникають думки: " Як я за....ся. Та фігня от ти б так марафом в Бояці гнав, тоді б казав за....ся, а тут всого 6 кіл!"

6-е коло: обійшов ще 3-хі одного перед фінішем, де я запитав: Скільки ще?" на що відповіли: "Ще 2 кола".

Ну два так два, на колі обійшов ще 4 чоловіка, після чого мені повідомили на фініші: " Усйо приїхали", з цього виазу я зрозумів що мене зняли з дистанціїї так як мене "округлили", що стало для мене дивним, так як сам кілька гонщиків "округлив".

Трасса виявилась досить цікавою, порівняно з минулим варіантом, хотілось на майбутнє хотілось би більшого.

P.S. обійшлося мені: здертою шкірою на нозі, відірваною підошвою на взутті та пошкоденим боуденом локаута ( який так і не працював до кінця гонки).