bikeportal.org.ua

Напишу декілька рядків по свіжим слідам зі спробою українською. Хоча якщо резюмувати відразу і в цілому, то перший млинець не пішов. Прелюдія полягає в тому, що за останні роки дуже себе "запустив", набрав вагу за 110 кг і був такий період, коли зовсім не катався, почав палити цигарки і лише по інерції витрачав час на велофоруми, при цьому невідомо яка з цих звичок є більш шкідливою. В минулому році перейшов на здоровий спосіб життя і почав активно кататися, перші кроки виявилися прогнозовано важкими, але в подальшому почав отримувати задоволення від катання на велосипеді. Отже, станом на весну 2014 вийшов на вагу 88 кг, м’язи/серце/легені здається вже привів у тонус, але при зрості 180 см до "бойової" ваги ще дуже далеко і добре розумів, що на пагорбах дубків при транспортуванні на собі зайвих 10 кг "добра" буду вимушений "ригати" на апхілах.  

"Иліта" поїхала з гандикапом (було анонсовано дві хвилини різниці, не знаю скільки вийшло насправді), потім стартувала наша група, Кирило накинувся на перший апхіл як на останній і миттєво засвітив декілька метрів, але потім свідомо перестав працювати, в той же час у мене на рівнині "плато" увімкнувся режим "хом’ячка першого кола" і тому поліз вперед, їхалось добре, на пологих підйомах з Тошею люб’язно запрошували один одного їхати вперед в дусі "тільки після Вас, сер", я усвідомлював що він краще тренований і легший більш ніж на 20кг, а тому об’єктивно швидший без варіантів, що і підтвердив подальший розвиток подій. Перше коло пролетіло напрочуд швидко і вже на ньому був відіграний гандикап у багатьох із стартувавших раніше. 

На другому колі перестав так впиратися як на першому і "відпустив" Тошу, адже станом на сьогодні ми в різних вагових категоріях як у прямому, так і в переносному сенсах.

Із запам’ятавшогося на другому колі - несумісність з Кирилом при подоланні різних ділянок траси. Раніше разом каталися і нам добре відомо, що він вистрелює в апхіли як із пращі, і чим більше градієнт, тим йому краще, а мені гірше, в той же час на більш пологих ділянках навпаки вже я починаю тікати вперед. Отже, на другому колі в жолобі вмикаю свою найлегшу передачу (24-32) і починаю спокійно рівномірно "бовтати", при цьому відбувається контакт переднього колеса Кирила з моїм заднім, на це повідомляю йому про відсутність бажання "смикати" в цей апхіл, на такі слова він "вмикається", робить обгін по корінню і перекладається на мою траєкторію з підрізанням, але як тільки жолоб закінчується, то на рівнині я без зміни темпа спокійно повертаю свою позицію, не розуміючи навіщо було тертися на корінні по жолобу,  але це все лірика, ось так і їхали. Хоча був ще один позитивний момент - саме на "мегаапхілі" через надзусилля вдавалося зробити невеличкий від’їзд від "групи в смугастих купальниках " (с).

Зайшли на третє коло, на ньому в одному із апхілів мій передній перемикач почав відмовлятися працювати, пропустив вперед "натянувшого" в апхіл Кирила та ще когось на кадейлі із моєї категорії, сів за ними відновитися і не прогадав, оскільки став свідком гарного шоу падінь. Спочатку на повороті до першого "вертольоту" прямо перед очами завалився один кадейл, якого довелося об’їхати з пригальмуванням, а потім попереду падає Кирило, при цьому він чемно вилітає зі стежки та не заважає мені рухатися, таким чином, завдяки падінням конкурентів я без будь-яких зусиль знову займаю другу позицію за далеко від’їхавшим від нас Тошею і навіть є фото моменту "стану ейфорії" – втечі від двох "одноногих" (один вже встиг підвестися). Після фініша зі слів Кирила із-за цього падіння у нього перестав нормально працювати задній перемикач і він вимушений був їхати на обмеженій кількості швидкостей.

Перед заходом на "мегаапхіл" третього кола ноги відчувалися вже як "несвіжі" і не було стовідсоткової впевненості що я в змозі його виїхати, тому дещо зкинув темп для акумулювання енергії і пропустив вперед одного конкурента-одноного, але вже на середині апхілу порівнявся з ним, "зазирнув йому в очі" і зрозумів що йому ще гірше, саме від цього сили начебто подвоїлися, тому прискорився, обігнав саме в "торчок" і з добрим настроєм покотився по рівнині. А далі трапився фейл. Вже після ознайомленням з характером переднього перемикача перед спуском в жолоб завчасно перемикаюсь на маленьку зірку системи (24), їду на 1-2, налаштувався спокійно "бовтати", але трансмісія починає видавати дивні звуки, перемикаюсь на 1-1 і... рветься майже новенький ланцюг, у якого пробіг не більше 100 км. Порвався не на замку і не під час якогось різкого перемикання, ймовірно це брак бюджетного ланцюга. Вижимки на таку коротку гонку з собою звісно не возив, а отже, на цьому змагання закінчились і пошкандибав до стартової галявини. Цікаво дізнатися час першого "хом’ячкового" кола, адже темп був вочевидь не мій.

Дякую Трізу і К, який незважаючи ні на що взявся за організацію чудової гонки! Також окрема подяка фотографам!

Attachments:

_04_IMG_6080.JPG	[ ]	129 Kb	04/19/14 20:50
_05_IMG_6160.JPG	[ ]	35 Kb	04/19/14 20:50
_06_DSC_0458.JPG	[ ]	125 Kb	04/19/14 20:51